— Завдання моїх людей — доставити тебе до нареченого цілою й неушкодженою.
— Власник охоронного бюро міцно тримає мене. Сильні руки стискають без жалю.
— А якщо я спробую втекти?
— Хочеш знову опинитися в кайданках — і з намотаним у рот гагом?
— Я хочу бодай останній день перед весіллям провести вільною! — кулаки сверблять від бажання вдарити цього самовпевненого мерзотника по його породистому обличчю, а губи аж ниють від потреби його поцілувати.
— І знову стрибнути до когось у ліжко?
— Це була помилка. Я не знала, що вони наймуть тебе…
— Я пам’ятаю. Ціла ніч суцільних помилок. Я зірвала голос, так просила, щоб він відпустив.