– Ти для мене ідеальна, знаєш?
– Справді?
– Звісно. Дім — як із картинки. Ти — як із обкладинки.
– А ти?
– А я просто щасливий чоловік.
– Щасливий… з ким?
– Маш, ну знову? Ти себе накручуєш.
– Я бачила повідомлення.
– Глупоти. Тобі все просто здалося, рідна.
– Тоді чому ти шепочешся за зачиненими дверима?
– Ти правда думаєш, що я став би ось так “світитися”?
– Я думаю, що вже пізно прикидатися.
– Маш… ти все руйнуєш.
– Ні. Це ти зруйнував. Просто я нарешті це почула.