Головні герої роману «Танго з Пандорою» — військові розвідники, які протягом довгих років передавали в Москву найціннішу інформацію, здобуту з таємних джерел. Усі вони опинилися у військовій розвідці завдяки одному з її засновників — Яну Карловичу Берзіну, якому вдалося майже неможливе: за короткий час він створив найпотужнішу розвідувальну службу з резидентурами по всьому світу, серйозно підвищивши обороноздатність країни. Берзін уміло аналізував отримані агентурні дані. Ще в 1929 році він писав, що тривалість майбутньої війни становитиме три з половиною — чотири роки, вона почнеться без формального оголошення і не зможе бути завершена лише військовими методами. Москва чекала початку Другої світової, і все ж звістка про вторгнення фашистів в СРСР пролунала, мов вибух, після якого на мить запанувала цвинтарна тиша — одразу розірвана ревом літаків, свистом бомб, що летять у мирні домівки, брязкотом танкових гусениць… Але в цей гуркіт назавжди вплетуться тоненькі, ледь чутні «попискування» сигналів азбуки Морзе. Крапка — тире… За рядками шифрограм лишаться кров і біль, позбавлення й відчай, ризик і героїзм військових розвідників.