Танець Оси. Записки артилериста

У «бібліотеці» Великої Вітчизняної війни, що складається зі сотень і тисяч неймовірно щирих, талановитих і чесних автобіографічних книг «Записки артилериста», займає особливе місце. Можливо, тому що це — більшою мірою, ніж художня книга, документальне, репортажне життєписування довжиною в три роки війни. Репортаж, де болю, крові, страху й матюків значно більше, ніж пафосу й бравади: на війні, як на війні. Це нотатки з передової — з бліндажа, з операційної палати, написані простою й зрозумілою мовою учасника страшних подій...

...Записки артилериста Леоніда Білоглазова лежали в столі кілька десятиліть. Автор робив начерки всю війну, а потім — у повоєнні роки — частково переписував їх, щоб зберегти спогади для нащадків: сторінки, що пережили війну, вслід за героями боїв жовтіли, тріскалися й розсипалися.

У 2014 році, напередодні Ювілею Великої Перемоги, рукописи потрапили до уральського історика та письменника Олега Рифа. Про свої перші враження від несподівано знайдених у руках мемуарів Олег згадує як про унікальне відкриття. Адже це була зовсім інша історія Великої Вітчизняної — написана безпосереднім учасником, який дивився з окопа в очі смерті. Історія, написана просто про цілком непросте — про життя і смерть, які завжди йдуть поруч...

Менше ніж за рік обмеженим накладом у світ вийшла книга під назвою «Танець Осы. Записки артилериста». Чесна історія про чесну війну — в пам’ять про мертвих і як вічне застереження живим.