Провина випадковість назавжди позбавляє Уляну сім’ї, дому й друзів. Тепер вона поневіряється по комуналках у Підмосков’ї, проводить вечори у вагонах електричок і страждає від самотності. Майбутнього в неї немає — зате є страшний дар: вона вміє бачити чужу смерть у погляді будь-кого, хто трапляється їй на шляху. Прокляття це чи хвороба? Відповіді немає. Є лише запах гіркого полину й видіння, що позбавляють її розуму. Щоб позбутися їх, Уляна готова на багато. Навіть уплутатися в небезпечну гру на виживання.