Так казав Заратустра

Контраст із традиційною ідеєю поступального прогресу, яка домінувала в європейській філософії за життя автора.

Фрідріх Ніцше — ім’я, безумовно яскраве й — не менш безумовно — суперечливе в літературі та філософії. Чи тому, що насамперед неясно, до чого належить творча спадщина цієї людини — до літератури чи до філософії взагалі? Чи тому, що загалом і досі не цілком зрозуміло, чи належать праці Ніцше перу генія, божевільного — чи геніального божевільного! Одне ясно — думка Ніцше, парадоксальна, різка, примхлива, і досі здатна викликати захоплення — або гостре роздратування. А це означає, що старінню вона не підвладна… Книга, яка вибухнула свідомість сотень тисяч людей. Книга, що стала еталоном індивідуалістської філософії та апологією «ідеї надлюдини». Вона й досі діє на свідомість читача з неістовою силою. Підкорення — і заколот. Пристрасть — і ненависть. Сила особистості — і покірність долі. Доля — і небагато, здатні взяти її в свої руки…

Яриста й неоднозначна книга. З нею можна не погоджуватися й сперечатися, але неможливо переоцінити вплив, який вона має на читацькі уми.