Таємниці російської мови

Про авторку Анна Миколаївна Петрова — доктор мистецтвознавства, професор кафедри сценічної мови Школи-студії МХАТ, авторка книжок і посібників. З 1956 року викладає сценічну мову в Школі-студії МХАТ. Лауреат Міжнародної премії Станіславського, спеціальної премії «Золота маска» за «видатний внесок у розвиток театрального мистецтва».

Її нова книга складається з двох частин. У першій частині Анна Миколаївна міркує про проблеми мовлення: про усне й письмове мовлення, живе розмовне мовлення й сучасне мовлення, зокрема сучасне мовлення на сцені; про закони й правила російського мовлення, про інтонацію, пунктуацію та наголоси; про монолог; про інтерпретацію авторського тексту; про роботу зі словом. Вона розбирає приклади з класичної російської літератури, торкаючись теми авторського стилю (Пушкіна, Толстого тощо), розкриває таємниці вільного й здорового голосу, правильної дикції — і все це розглядається крізь призму російського театру, сценічної мови.

Саме тому друга частина книги — це анкети. Протягом усього свого життя Анна Миколаївна збирала інтерв’ю зі своїми колегами — відомими акторами та режисерами, яким ставила запитання про слово, сценічне мовлення, роботу над роллю, над класичними творами, закони мовлення, техніку мовлення. Це 22 питання про слово великим майстрам мовлення.

Ці анкети-інтерв’ю унікальні: у них «звучать» голоси вже тих майстрів, які пішли — Олег Табаков, Георгій Товстоногов, Михайло Глузський, Юрій Завáдський, Євген Євстигнєєв, Олексій Грибов, Марія Кнебель, Євген Лебедєв, Андрій Мягков, В’ячеслав Невінний, Сергій Юрський, Анатолій Ефрос та інші — і голоси сучасних акторів та режисерів, таких як Володимир Машков, Євген Миронов, Костянтин Хабенський, Віра Алентова, Костянтин Богомолов, Марина Голуб, Нікіта Михалков, Алла Покровська, Костянтин Райкін та ін. Майже кожна анкета написана рукою цих майстрів, із їхнім авторським підписом. Кожне запитання Анни Миколаївни в цих анкетах перетинається з главою в теоретичній частині книги — і тому на питання про слово відповідають не лише Анна Миколаївна, а й відомі майстри сцени.

Саме люди театру, йдучи різними шляхами, створили потужну практику роботи над удосконаленням мовлення, розкрили таємниці вільного голосу та шляхи його оздоровлення. Відкриття майстрів театру важливі для російської культури й мають бути загальнодоступними для повсякденного життя суспільства.