Таїфська троянда Адама

Вона була в нього під ногами, на колінах — і це шалено збуджувало… Адам упіймав себе на думці, що його давно нічого так не збуджувало… Хоч і загнана в кут, хоч і програна, ця дівчинка все одно була непокірною, все одно переповненою рішучістю взяти реванш… Солодко… як же солодко було на це дивитися… Як же солодко буде прогинати її під себе, підкорювати, приборкувати… а потім пити її добровільну капітуляцію, захлинаючись екстазом володіння цим досконалим тілом, немовби Творець лагідно виліпив його спеціально для нього… Адам торкнувся великим пальцем її губ, трохи прочинених збитим подихом, і провів по їх ідеально чіткій межі.

Алi, соковиті, невинні… Він міг дати їм стільки пороку… І дасть обов’язково… А сам вип’є до дна її недосвідченість і ніжність — хіба що шовк пелюсток його таїських троянд…

ДУЖЕ ВІДВЕРТО СПЕКОТНИЙ, ВЛАДНИЙ ЧОЛОВІК.