Ранні оповідання великого Воннегута. Оповідання, в яких він — тоді ще молодий і початківець літератор — лише намацує свій унікальний стиль. Уже по-справжньому «вончегутівський» гумор — стрімкий, саркастичний, майже сюрреалістичний. Але сюжети й стиль цих оповідань усе ще належать до класичної «ново- чи нью-йоркської школи», так улюбленої інтелектуальними читачами середини минулого століття — і збереженої донині своєю безпосередньою та тонкою чарівністю.