Стара вузька вуличка у Венеції… Незнайомець у білій капюшонній накидці, що миготить у натовпі… І бездиханне тіло найдорожчої для мене людини — мого батька… Що це, страшний сон, і я от‑от прокинусь?.. Але кошмар і не думав закінчуватися — він лише почався… Саме після смерті тата я дізналася, що в нашій родині є якась таємниця. Пытаючись її розгадати — і загинув мій батько. Ключ до неї — пачка старих листів і записник. За ними йде справжнє полювання — другою жертвою якого стала моя мачуха.
Тепер із рідних у мене залишилася тільки сестра. А я все частіше згадую слова, сказані батьком перед смертю: у нас є ворог — хтось Макс фон Ланц. І коли звалився мій світ, коли мені треба було думати лише про те, як лишитися живою, нас із сестрою «випадково» закрутило в кохання… по самі вуха, та ще в одного й того самого хлопця…