Синочок у нагороду. Подаруй мені кохання
13 год. 11 хв.
Мова
російська
Автор
Вероніка Лесневська
Автор
Вероніка Лесневська
Читець
Ніна Сашина
Читець
Валерій Толков
Опис
Чия це дитина? — бос киває кудись униз.
Я не одразу помічаю поруч із могутньою постаттю свого трирічного сина.
— Чому ви не вдома?
— Нам більше нікуди йти. Можна ми переночуємо тут? — наважуюся попросити. Заради малюка.
— Ні,— коротко карбує бос, лякаючи мене.
Поминувши хвилинку, він раптом підхоплює Владисика на руки, і той дивовижно завмирає в величезних лапах. Не плаче, не чинить опір.
— Збирайтеся, поїдете зі мною.
Син із цікавістю впивається в обличчя боса, розглядає зблизька, смикає за борідку й несподівано видає:
— Тато?
***
Чоловік вигнав мене, звинувативши в зраді, якої не було. Відмовився від сина, не визнавши його своїм, і залишив нас без засобів до існування. Єдиним порятунком виявилася робота в відомій мережі автосалонів. Якби не одне «але». Мій бос… Дикий, самотній, замкнений після загибелі дружини — він навіть на відстані тримає в страху весь колектив. Але на мене він з першого дня дивиться так, ніби знає все моє життя. А мій син чомусь тягнеться до нього, як до рідного батька.
Я не одразу помічаю поруч із могутньою постаттю свого трирічного сина.
— Чому ви не вдома?
— Нам більше нікуди йти. Можна ми переночуємо тут? — наважуюся попросити. Заради малюка.
— Ні,— коротко карбує бос, лякаючи мене.
Поминувши хвилинку, він раптом підхоплює Владисика на руки, і той дивовижно завмирає в величезних лапах. Не плаче, не чинить опір.
— Збирайтеся, поїдете зі мною.
Син із цікавістю впивається в обличчя боса, розглядає зблизька, смикає за борідку й несподівано видає:
— Тато?
***
Чоловік вигнав мене, звинувативши в зраді, якої не було. Відмовився від сина, не визнавши його своїм, і залишив нас без засобів до існування. Єдиним порятунком виявилася робота в відомій мережі автосалонів. Якби не одне «але». Мій бос… Дикий, самотній, замкнений після загибелі дружини — він навіть на відстані тримає в страху весь колектив. Але на мене він з першого дня дивиться так, ніби знає все моє життя. А мій син чомусь тягнеться до нього, як до рідного батька.
100%
08:46
01
05:25
02
15:45
03
13:31
04
12:30
05
14:47
06
12:49
07
04:59
08
12:32
09
17:27
10
07:15
11
16:51
12
18:07
13
15:14
14
11:49
15
13:40
16
09:09
17
11:20
18
22:35
19
15:22
20
08:43
21
11:17
22
08:47
23
10:04
24
08:55
25
12:40
26
10:01
27
14:47
28
16:29
29
18:24
30
13:31
31
16:55
32
12:12
33
16:33
34
12:19
35
21:08
36
09:46
37
14:59
38
16:06
39
09:53
40
08:17
41
09:47
42
08:30
43
10:34
44
07:44
45
09:31
46
10:40
47
07:41
48
16:14
49
17:22
50
16:20
51
27:51
52
14:05
53
15:13
54
07:21
55
22:10
56
09:06
57
09:40
58
06:29
59
14:24
60
19:31
61
