Рід графів Бобринських бере початок від Олексія Григоровича Бобринського (1762—1813), сина Катерини II та графа Г. Г. Орлова. Народився 31 березня (11 квітня) 1762 року в Санкт-Петербурзі, у Зимовому палаці, незадовго до сходження матері на престол — що видно з її власноручного листа від 2 квітня 1781 року, що зберігається в сімейному архіві Бобринських. Іншим листом того ж числа імператриця пожалувала йому герб. Вихованець адмірала де Рібаса, А. Г. Бобринський у 1782 році, з золотою медаллю, закінчив Сухопутний кадетський корпус і був вироблений у чин поручика армії; багато подорожував Росією та Європою. Через 5 днів після сходження на престол свого єдинокровного брата Павла Петровича Бобринський був вироблений у генерал-майори кінної гвардії та в той же день, 12 листопада 1796 року, зведений у графську гідність Російської імперії. Був одружений із ліфляндською баронесою Анною Володимирівною Унгерн-Штернберг (1769—1846), у шлюбі з якою народилося 4 дітей: 3 сини й 1 дочка. Останні роки жив у своєму маєтку в Тульській губернії, де займався сільським господарством, мінералогією та астрономією. Помер 8 (20) червня 1813 року у віці 51 року в місті Богородицьк, Тульської губернії, і був похований у сімейному склепі в Бобриках. Поховання Бобринських після Жовтневої революції було розгромлено, але в 2003 році відновлено.