Весна 1849 року. Ілаю МакКалоу було лише тринадцять, коли команчі напали на його дім у Техасі, вбили матір і сестру, а його самого забрали з собою. Дотепний і відчайдушно хоробрий, Ілай швидко звик до життя серед індіанців і скоро став одним із них. Ні білий, ні індіанець, хлопчик завис між двома цивілізаціями — тією, що відходить, і тією, що наступає. Йому самому треба знайти своє місце у світі, де пригоди й трагедії змінюють одна одну з калейдоскопічною швидкістю.
1915 рік. Пітер МакКалоу задавлений відчуттям провини за те, що відбувається навколо нього, за ту лють, із якою люди виривають собі місце під сонцем. Він повна протилежність батькові — він не діє, він спостерігає й розмірковує. Пітер занадто рано з’явився в цей світ, де ціна лише силі й напору. Середина двадцятого століття. Джинні МакКалоу — непохитна леді, залізною рукою керує найбагатшою компанією Техасу, якщо не всієї країни, очолює могутню нафтову імперію. Її світ — світ холодного розрахунку й швидких реакцій на політичні новини. Але вона не відчуває себе в ньому своєю. Бурхлива, масштабна, яскраво намальована, до різі в очах панорама — роман Філіпа Майєра — один із найкращих, написаних у ХХ столітті.