«Збери про неї всю інформацію. Друзі, родичі, хаха…» — на слові «хахаль» я осікнувся. Хоть стріляй — не вдалося уявити ту нахабну дівчину з якимось чоловіком. Вона, найімовірніше, й про двадцять три роки збрехала. Домашня. З гострим язиком і дика, як вуличне кошеня. У неї немає нікого. А може, й ніколи не було. Від того, в який бік повернули мої думки, стало не по собі. Я ніколи не помічав за собою інтересу до зелених дівчаток, а тут як чорт наврочив.