«Свята покровителька брехунів» (1992) — дебютний роман Энн Пэтчетт, який поклав початок її видатній кар’єрі.
Габіт, штат Кентуккі, 1968 рік. Притулок Святої Єлизавети — прихисток для вагітних неодружених жінок і підлітків-дівчат.
Двадцятирічна Роуз Клінтон приїхала сюди з Каліфорнії. Вона втекла від чоловіка, з яким прожила майже три роки, коли зрозуміла, що вагітна, але не щаслива, і твердо вирішила ніколи не повертатися.
Жительки притулку надовго в ньому не затримуються — новонароджених дітей залишають на піклування черниць і покидають притулок, повертаючись до колишнього життя.
Роуз теж планує відмовитися від дитини, вважаючи, що не зможе бути доброю матір’ю. Але коли з’являється на світ Сесілія, вона розуміє, що розлучитися з нею їй не під силу.