Свята плоть

«У чистий понеділок уночі купець Родіон Якович Глебов повернувся до свого міста з Москви. Він сподівався потрапити додому на Масляну, та не встиг. І як би огидним не здавався йому московський масляничний шум і метушня — він себе перевів: лишилося зустріти, кого треба, — зустрів, усе владнав добре, і тепер їхав задоволений. Втім, задоволення його ні в чому не відображалося: очі, як завжди, були суворі, брови злегка зрушені. Він одягався по-російськи, без франтівства, але й без будь-якої недбалості: високі чоботи, теплий картуз. Його худорляве, темне обличчя, обрамлене довгою сталевого кольору бородою, було схоже на лик старого листа…»