Мені важко дихати. Пережити смерть батька — надто тяжко. Здається, ще трохи — і я задихнуся. Ментально повторюю мантру: «Я сильна, я зможу», болісно стискаю кулаки й уже не помічаю солоних доріжок на своїх щоках.
Сьогодні я вимушена повернутися в Монтану до матері, яку не бачила чотири довгі роки. До матері, яка, здається, знову зібралася заміж. Відтепер мені доведеться виживати під одним дахом зі своїм найзлішим ворогом.
Одне заспокоює — він ненавидить мене так само сильно, як я його.
Містить нецензурну лайку.