Світло — це ми

Роман про щоденну силу любові, піски скорботи та про те, що в кожній людині, навіть глибоко зануреній у горе, живе світло. Просто напередодні Різдва в кінотеатр маленького міста Мажестик вривається підліток зі зброєю — гинуть люди. Місто надовго занурюється в відчай і морок. Але одного разу Лукас, який під час стрілянини втратив дружину й пише безвідповідні листи своєму психоаналітику, знаходить у себе у дворі намет, у якому ховається молодший брат вбивці. Навіщо він прийшов сюди? Чого він хоче від Лукаса? Схоже, що після цієї зустрічі в Мажестик починає відбуватися щось і приходить розуміння: любов, надія та майбутнє належать тим, хто готовий вислухати одне одного.