Свенельд. Поклик валькірій

Перед великим походом у сарацинські країни Олав конунг із Хольмгарда запрошує воїнів з усіх кінців світу. Збираючи взимку данину з племені меря, Свенельд, син Альмунда, скликає мисливців під бойові знамена. Серед меря є ті, хто хоче вирушити по здобич і славу в багаті на срібло та шовк східні землі, але цьому рішуче опирається Кастан — дружина князя Тойсара мерянського, яка вміє магією підкоряти собі і волю чоловіка, і ворогів. Їй має допомагати її дочка, красуня Ілетай — найкраща наречена Мерямаа. Однак навіть мудра Кастан не знає всіх бажань своєї доньки. Вибравши жениха на власний волю, лісова валькірія Ілетай готова тікати з дому. Тепер усе залежить лише від відваги й удачі Свенельда: чи зблизиться Тойсар із русами й чи допоможе зібрати військо, здатне ураганом пройти берегами далекого Хазарського моря… Роман може слугувати передісторією до циклу «Княгиня Ольга». «Свенельд знаходить собі дружину, збирає данину, готує похід на Каспій… він росте, стає мудрішим… Дуже цікаво, пізнавально й захопливо в романі описано збір данини в землі меря. Я дізналася багато нового про цей народ, місце його життя, традиції, обряди. Звісно, без містики, чаклунства та викрадення нареченої не обійшлося… Ці теми в романах Єлизавети завжди описані напрочуд живо, емоційно, з глибоким розумінням предмета. І, як завжди, роман закінчується на найцікавішому… загони зібрані, командир обраний — вперед Путь…» — Тетяна Ігнатьєва «Воєвода Свенельд… Один із найвідоміших і водночас найзагадковіших постатей давньоруської історії… У цій книзі Свенельд, син Альмунда, молодий і ще не знає, що на нього чекає… Поход обіцяє бути важким, але Свенельд не з тих, хто повертає назад, і він повернеться. Щоб з часом стати тим, кого ми знаємо з літописів і множини історичних романів. Або НЕ стати, якщо Єлизавета Дворецька ризикне відійти від шаблонів і відновити історію воєводи на свій лад. Я саме на це й чекаю». — Віра Кемша «Цикл про молодого Свенельда можна назвати справжнім подарунком усім, хто читав історичний цикл “Княгиня Ольга” з інтересом і насолодою». — Тетяна Ігнатьєва Русь збирається в похід і кличе союзників, але політика — справа складна: у кожного племені свої інтереси. Хтось бореться за щастя мечем, а хтось — чаклунством. У романі яскраво описано давнє плем’я меря, яке історія змусила обрати — боротися за незалежність і жити в глухих лісах, чи приєднатися до сильної й багатої Русі, щоб стати зовсім іншими людьми. Закохана красуня-княжна зробила свій вибір… Роман написаний яскраво й захопливо, читається легко та швидко». — Людмила Таволга