— За те, що ти приховала від мене дитину, тебе буде покарано, — мій колишній чоловік так боляче стискає мою руку, що я ледве можу дихати.
— Припини, Матвію. Так, я зробила помилку. Але ти зможеш бачитися із сином, — ковтаю біль, мріючи лише про той момент, коли вийде втекти від нього.
— Звісно, зможу, бо він житиме зі мною та моєю новою дружиною, — нахиляючись нижче, він виносить вирок.
— Що?
Колишній холодно й зло усміхається.
— Але якщо захочеш, можеш жити з нами. Як няня для свого сина. Це єдиний шанс залишатися поруч із ним.