Біля багаття в таборі — або в кімнаті, підсвічуючи обличчя ліхтариком, — просто заради розваги, без наслідків.
А що, якщо наслідки є? Якщо після розповіді ти не наважуєшся ступити в темний коридор — це лише майстерність оповідача чи страх, який прилип до тебе й не відпускає?
Що робити, коли одного разу відкриваєш очі й розумієш: світ навколо виглядає зовсім інакше, ніж раніше?
Андрій Порохов, молодий хірург, раптом починає помічати те, що приховане від інших. Він дізнається, що страхи — не метафора, що в них є тіло, і що ті, хто ними живиться, по-справжньому голодні. Йому лишається або відвернутися від нової правди й повернутися до колишнього життя…
Або прийняти виклик і битися.