— Я все знаю, — обурено підтискаю губи. — Моя тітка вирішила мене продати, а ви купили. Як ви могли? Я ж вам довіряла!
— Кхм, — бос відкашлюється. — Твоя тітка лише хотіла подбати про твоє майбутнє. Удачно видати заміж за підходящого чоловіка. Ми з нею обоє впевнені, що з тебе вийде гідна, дуже слухняна й вірна дружина для мене. Тож я погодився і купив.
У мене очі на лоб лізуть. Що за манери рабовласника?
У шокованому мовчанні.
А взагалі-то я закохана в його молодшого брата і збираюся вийти за нього заміж.
— Весілля через два тижні в старовинній садибі. Якраз під це, — заявляє бос непохитно, — збирайся, завтра ж їдемо туди.