Дамаріс разом із чоловіком живе на колумбійському узбережжі Тихого океану в старій тісній хатині. Дамаріс уже сорок, і, попри всі старання, їм із чоловіком так і не вдалося завести дитину. Тому коли вона випадково знаходить цуценя, воно стає центром її всесвіту й нескінченним джерелом любові. Усе свій час вона присвячує псові — аж доки собака не зникає, занурюючи безтурботне життя Дамаріс у справжній хаос. Переочисний, проникливий і безжальний, цей роман відкриває інші грані материнства, любові й співчуття.