Сухий яр. Віра

Тридцяті роки 20 століття. Над молодою країною Рад повисла тінь ГУЛАГу. Григорій Ларіонов — начальник табірного пункту. Між ним і Іриною Олександровою, заслана за статтею 58, зароджуються почуття. Але вони ускладнені не лише спогадами про перше кохання Ларіонова, а й переконанням Ірини в тому, що її обранець анітрохи не кращий за катів, які загнали невинних людей у табори. Тепер їм доведеться пройти по лезу ножа: врятувати якомога більше людських життів, дати людям якусь мету й не зламатися самим. Чи вийде? Адже зона — не те місце, де легко зберегти людяність. Та й донощиків тут вистачає…