«Судьба людини» — про ті жахи, які більше не повинні повторюватися. У невеликому за обсягом творі перед читачами проходить життя героя, в якому вмістилася доля країни.
Андрій Соколов — радянська людина, мирний трудівник, який ненавидить війну, що відібрала в нього всю родину, щастя, надію на краще. Залишившись самотнім, Соколов не втратив людяності: він зміг розгледіти й зігріти біля себе бездомного хлопчика. Письменник завершує оповідання впевненістю в тому, що біля плеча Андрія Соколова підніметься нова людина — готова долати будь-які випробування долі.