У Росії, де чоловіки з покоління в покоління гинули на війнах, зникали у засланнях і в тюрмах, де пияцтво стало буденним, суто жіноча родина — явище звичне, але від цього не менш трагічне. Роман Ольги Славнікової присвячено історії взаємин між матір’ю й донькою, які живуть разом. Крок за кроком оповідь вводить нас у «тихий жах» щоденного співіснування людей, які одночасно люблять і ненавидять одна одну. І справа тут не тільки і не стільки в побутових умовах, що заважають двом жінкам влаштувати особисте життя. У фатальну суперечність вступають думки й почуття, але ця боротьба майстерно замаскована флером зовнішньої пристойності. І лише пильний погляд здатен побачити справжній стан речей. І ця гарненька безневинна бабка під безсторонньою оптикою перетворюється на страшного хижого ненажеру…