Мандрівне «Дивно»

«Прозований геній, що проспав» — так Георгій Шенгелі назвав Сигізмунда Кржижановського. «З сьогоднішнім днем я не в ладах, але мене любить вічність», — говорив про себе сам письменник. Він не побачив жодної власної книги: перша книга вийшла через тридцять дев’ять років після його смерті. Зараз його називають «російським Борхесом», «російським Кафкою», перекладають на європейські мови, видають, вивчають і, найголовніше, захоплено читають.

Новели Кржижановського — найяскравіший зразок інтелектуальної прози: вони витончені, мов шахові етюди, але в кожній відчувається пульс часу й намічаються шляхи до вічних загадок буття.