У «Сторінках мого життя» сучасна класикиня Франсуаза Саган розповідає про те, як з’являлися її романи, як вони жили й як жила разом із ними вона.
«Пере перечитуючи свої книги, я то занурювалася в болото самозневаги, то ширяла в хмарах самозадоволення. Два мимовільні рухи душі, які, на щастя, не перетворилися на ту чи іншу позицію…
Про мене говорили багато дурниць, але я вважала, що так краще, ніж якби мене уявляли на кухні. Швидко їздити, пити віскі, вести нічне життя — для мене це природно. Тому я вирішила носити свою легенду як вуалетку».