У Країні вічного дитинства всі носять білі простирадла. На вулицях бродять ненастоящі люди. Старі будинки показують мешканцям кошмарні сни. У під’їздах водяться чортенята. На спільному горищі мешкає жахлива тварина, а в підвалах відкривається вхід в інший світ. Люди живуть поруч із давно померлими сусідами. А для когось харчуватися людським м’ясом — сімейна традиція. «Країна вічного дитинства» — це збірка з шістнадцяти оповідань, просочених жахом і глибокою російською тугою.