Поет і прозаїк Джон Вільямс (1922–1994), лауреат Національної книжкової премії США, видав лише чотири романи, і один із них — знаменитий «Стоунер», книга з незвичною й щасливою долею. Вперше вона побачила світ п’ятдесят років тому й несподівано набула другого життя в XXI столітті. Перевидання спричинило колосальний резонанс у Америці. Всесвітньо відома Анна Гавальда взялася за французький переклад, і «Стоунер» із написом на обкладинці «Прочитала, полюбила й переклала Анна Гавальда» зачарував Францію. Згодом з’явилися переклади іншими мовами, і до автора прийшла посмертна слава.
Сільський хлопець Вільям Стоунер несподівано для себе захопився текстами Шекспіра. Відмовившись повертатися після коледжу на батьківську ферму, він лишається в університеті, щоб продовжити навчання, а згодом і викладати. Усі його рішення, вчинки, стосунки з родиною, з коханою жінкою й зрештою вся його доля визначається пристрасною любов’ю до літератури. Звідси й дивовижне, на перший погляд, визнання Анни Гавальди: «Стоунер — це я».