Столітня війна. Леопард проти лілії
11 год. 40 хв.
Мова
російська
Автор
Наталія Басовська
Автор
Наталія Басовська
Читець
Петро Коршунков
Читець
Петро Коршунков
Опис
Ворожнеча двох королівських домів охопила величезний історичний час — від епохи ранніх хрестових походів і розквіту куртуазної культури до заходу класичного Середньовіччя (XII–XV ст.).
У цій історії боротьби було все: палке кохання й ревнощі, сімейні сварки та хитромудрі інтриги, грандіозні для свого часу битви й мирні договори, що, як і в усі часи, були сповнені загрози нової війни. У гербі правителів Франції — лілії, англійських королів — леопарди.
Початковою точкою химерного переплетення історичних доль Франції та Англії стало подія середини XI століття — завоювання англосаксонського королівства північнофранцузьким феодалом, герцогом Нормандським Вільгельмом. Королівство Франція оформлювалося як відносно відокремлена держава до кінця X століття. Усередині нього ще не було політичної й територіальної єдності, хоча на чолі вже стояв король із першої французької династії Капетингів. Найкрупніші феодали — герцоги й графи — поводилися щодо ранніх Капетингів доволі незалежно. Поняття державного кордону зовсім було відсутнє, а право сильного часто вирішувало найважливіші політичні питання. Саме на цьому було засноване зухвале, по суті авантюрне підприємство герцога Нормандського Вільгельма Завойовника, який у 1066 році висадився на південному узбережжі Англії в супроводі порівняно невеликого війська й дивовижно легко здобув перемогу над ополченням розрізнених і більш відсталих англосаксонських королівств. Вільгельм Завойовник став королем Англії, природно зберігаючи під своєю владою герцогство Нормандію в Північній Франції.
Ця подія поклала початок спробам, що тривали кілька століть, нормандської династії англійських королів і їхніх наступників створити й утримувати під своєю владою певне політичне утворення, яке простягалося на Британські острови й територію Франції.
У цій історії боротьби було все: палке кохання й ревнощі, сімейні сварки та хитромудрі інтриги, грандіозні для свого часу битви й мирні договори, що, як і в усі часи, були сповнені загрози нової війни. У гербі правителів Франції — лілії, англійських королів — леопарди.
Початковою точкою химерного переплетення історичних доль Франції та Англії стало подія середини XI століття — завоювання англосаксонського королівства північнофранцузьким феодалом, герцогом Нормандським Вільгельмом. Королівство Франція оформлювалося як відносно відокремлена держава до кінця X століття. Усередині нього ще не було політичної й територіальної єдності, хоча на чолі вже стояв король із першої французької династії Капетингів. Найкрупніші феодали — герцоги й графи — поводилися щодо ранніх Капетингів доволі незалежно. Поняття державного кордону зовсім було відсутнє, а право сильного часто вирішувало найважливіші політичні питання. Саме на цьому було засноване зухвале, по суті авантюрне підприємство герцога Нормандського Вільгельма Завойовника, який у 1066 році висадився на південному узбережжі Англії в супроводі порівняно невеликого війська й дивовижно легко здобув перемогу над ополченням розрізнених і більш відсталих англосаксонських королівств. Вільгельм Завойовник став королем Англії, природно зберігаючи під своєю владою герцогство Нормандію в Північній Франції.
Ця подія поклала початок спробам, що тривали кілька століть, нормандської династії англійських королів і їхніх наступників створити й утримувати під своєю владою певне політичне утворення, яке простягалося на Британські острови й територію Франції.
21:15
01
15:39
02
17:25
03
17:06
04
16:01
05
19:50
06
19:57
07
18:09
08
24:06
09
20:27
10
17:31
11
15:41
12
16:55
13
19:30
14
19:06
15
18:00
16
11:51
17
16:31
18
17:33
19
15:09
20
23:34
21
14:59
22
16:12
23
17:47
24
23:21
25
18:51
26
15:54
27
15:59
28
15:33
29
15:48
30
16:41
31
20:35
32
17:14
33
19:05
34
15:16
35
16:22
36
19:47
37
21:48
38
18:15
39
