У будинок для літніх людей прибуває місцевий начальник на урочисту вечерю з нагоди сторіччя пана Карлсона, але ювіляр у капцях, який не любить шуму, вилазить у вікно й зникає. За першу годину свободи він встигає пограбувати бандита-рэкетира, і тепер за старим женуться і поліція, і бандити. Але Аллан Карлсон уперше не потрапляв у халепи й не втрачає оптимізму та почуття гумору — авантюрист і фахівець із бомб та вибухів, він живе за принципом «усе є як є, а буде як буде». Він не будує далекоглядних планів, не цікавиться політикою, не шукає слави, але виявляється ледь не ключовою фігурою всіх найважливіших подій ХХ століття: він на короткій нозі з Труменом, вечеряє зі Сталіним, його фінансує Мао Цзедун, а Оппенгеймер прислухається до нього. У цій дуже смішній казці для дорослих Юнас Юнассон встигає посміятися над детективом, романом виховання, сімейною сагой, сентиментальною історією кохання — і запропонувати свою версію історії ХХ століття, ні на секунду не перериваючи захопливу оповідь із погонями, втечами та підкупами.