Георгій Іванов — один із поетів, чиєю творчістю було представлено завершення Срібного віку поезії. Пройшовши революцію, як і багато інших діячів, що виїхали за кордон, він писав про зміну епох, утрачене минуле, невизначене сьогодення й відзначився підходом, властивим поетам-декадентам, у поданні художніх образів і думок.
До збірки увійшли твори з останнього періоду життя поета.