Я знав правила з першого дня.
Ніяких справжніх почуттів.
Усе, що відбувається публічно, — це гра. Гроші навпіл. Ми розходимося на випускному.
Ми обоє підписалися. Ми обоє були впевнені.
Вона дратувала мене з першої хвилини своєю прямотою, своїм поглядом «я все про тебе розумію». Таких не люблять. Таких запам’ятовують.
Я не збирався її запам’ятовувати.
десь між третьим тижнем і першим справжнім сміхом я перестав стежити за рахунком. Не помітив, коли саме. Це й є найстрашніше: не мить, коли закохуєшся, а мить, коли розумієш, що вже.
Сімдесят вісім людей поставили на нас.
Усі помилилися у ставці.
Я — більше за всіх.