Ставка на Боса

— А-а, відьмо! — Кирило стрімко підходить до мене й хапає за плечі.

— Ти знов кидаєш мене заради нього?

— Відпусти, мені боляче! — намагаюся вирватися з його міцних лещат.

— А я, дурень, повірив, що ти справді мене любиш! — кричить Кирило.

— Та виявилося, що я був просто фігурою в твоїй грі?

— Я тебе любила — це правда! Я сама в це вірила, поки не побачила ЙОГО.

— Я думала, що він помер!

— Тож ти вирішила замінити «мертвого» мною? Змусила повірити тобі, зруйнувала мою сім’ю, а потім знову й знову розбила мені серце!

— Прости мене!

— Та ні вже! Бог простить, а ти заплатиш мені за все. За всі твої хитрощі та підступи ти відправишся туди, де так часто бувала — на кладовище!

***
На цього чоловіка я поставила все. Невже я помилилася? Мабуть, я заслужила такий кінець — мене поховали живцем. Але я така молода, і я не хочу помирати!

— Люди-и! Допоможіть-е! — відчайдушно кричу я й б’ю в кришку труни з останніх сил.