Старий Нью-Йорк

Вперше російською!

«Старий Нью-Йорк» (Old New York, 1924) Едіт Уортон — цикл із чотирьох новел, своєрідна передісторія до роману «Епоха невинності», у якій оживає життя нью-йоркської еліти 1840–1870-х років. Письменниця тонко й безжально показує світ, де неписані правила вищого світу, традиції та репутація керують долями людей. Тут знову з’являються персонажі, знайомі з «Епохи невинності»: могутня місис Мэнсон Минготт, невтомний рознощик новин Силлертон Джексон і бездоганний аристократ Генри ван дер Лайден.

Герої цих історій діють із любові та щирих почуттів, але суспільство карає їх за найменший відступ від прийнятої моделі поведінки.

Нескінченні надії: Молодий Льюіс Рейси, за порадою Рьоскiна, витрачає спадок на живопис італійського Відродження. Батько залишає його ні з чим, однак через пів століття ці картини обертаються величезним багатством.

Стара діва: Шарлотта народжує дитину поза шлюбом — від колишнього шанувальника своєї двоюрідної сестри Делії. Обставини змушують її відмовитися від материнства, і дівчинку бере в свою сім’ю Делія, оформивши усиновлення.

Промінь: Оповідач захоплюється другом — Хейлі Делaйном, чиї внутрішня прямота й моральний порив походять від давньої військової зустрічі з Вітменом. Але тоді Делaйн не зрозумів, хто стояв перед ним, і коли оповідач допомагає йому скласти деталі докупи та знайомить із деякими віршами поета, Делaйн розчаровується, вирішивши, що нова поезія — порожня вигадка.

День Нового року: Ліззі Хейзелдин віддає свою любов Генрі Присту «в обмін» на можливість утримувати хворого чоловіка. Після смерті чоловіка вона назавжди лишається для суспільства заплямованою і до кінця життя зберігає вірність його пам’яті. Через роки оповідач зустрічає постарілу Ліззі: вона існує на становищі жінки напівсвіту, відкинута пристойним колом, але по-раніше не підпускає до себе нікого, лишаючись вірною образу чоловіка.