«Старосольська повість» — історико-побутовий художній твір радянського письменника, історика й хранителя Ермітажу Владислава Михайловича Глінки. Книга знайомить читача з особливостями провінційного життя та соціальними змінами в Росії XIX століття. Завдяки професійній експертизі автора як історика, книга детально й достовірно відтворює атмосферу минулої епохи: деталі одягу, інтер’єрів і тонкощі дореволюційного етикету.
Повість була написана в 1948 році. Однак шлях твору до широкого читача виявився довгим: окремою книгою в видавництві «Радянський письменник» повість була опублікована лише через сорок років, у 1988 році (вже після смерті автора).