Станційний доглядач

Аудіовистава за однойменною повістю О.С. Пушкіна з циклу «Повісті Бєлкіна», запис 1987 року.

Мабуть, найпечальнішою з усіх історій О.С. Пушкіна в цьому циклі можна назвати повість «Станційний доглядач». Історія бідної дівчини, яку спокусив дворянин,— традиційний сюжет насамперед у західноєвропейській прозі, але добре знайомий і російському читачеві (М.М. Карамзін «Бідна Ліза»).

У повісті «Станційний доглядач» розповідається про долю дрібного чиновника — станційного доглядача Самсона Виріна. З перших же рядків свого оповідання Пушкін виступає як письменник-гуманіст, який обурюється безправним становищем нижчого стану. Початок повісті полемічно протиставляється епіграфу, взятому з вірша князя П. В’яземського «Станція».

«Колезький реєстратор,
Диктатор поштової станції»