Стилі й епохи, традиції й долі, минуле, теперішнє та майбутнє хитромудро й непередбачувано переплітаються в цьому місті — подібно до візерунка на килимах його мечетей. Як і кілька століть тому, тут п’ють чай зі скляних стаканчиків і смажать скумбрію на пристанях. У потоці машин маневрують торговці, які несуть на головах дерев’яні таці з товаром. Люди змішуються в строкатий, багатоликий потік, що розтікається вулицями, наче кров по жилах. Це — гучне дихання Стамбула, його нерівне серцебиття, рваний ритм і невгасимий внутрішній вогонь — живий та гарячий. Якби його каміння могло говорити, воно розповіло б сотні легенд про любов і ненависть, дружбу й зраду, славу й ганьбу. У цьому могутньому метушливому місті, що виривається, наче казан із чорбою — турецьким супом, хочеться насолоджуватися кожною хвилиною, щулитися від вітру Босфору — і вірити, що всі дороги ведуть… до Стамбула.
Марія Кіча — кандидат наук, викладачка, авторка книги «Мекка. Біографія загадкового міста». Володіє турецькою, вірменською, англійською, італійською, арабською та івритом. Багато років подорожує Близьким Сходом і сусідніми регіонами, вивчаючи місцеву історію та культуру. Неодноразово бувала в Туреччині, Єгипті, Марокко, Тунісі, Алжирі, Іраку, Сирії, Лівані, Йорданії, Палестині, Ізраїлі, ОАЕ, Бахрейні, Катарі, Омані, Азербайджані та Ірані. Веде публічну сторінку про культуру та історію Близького Сходу «Перший Близькосхідний», на яку підписано понад 35 000 людей.