S.T.A.L.K.E.R. SIN: Абсолютний Контакт

За моєю спиною вони шепочуть, коли я заходжу до бару. Відводять очі й хрестяться, думаючи, що я не бачу. Кажуть, від мене віє могильним холодом. Кажуть, що я продав душу Зоні. Кажуть, що я сам став напівмутантом.

Ну, продав не продав — це ми ще подивимось. А от те, що всередині мене тепер живе щось, пульсує і веде себе, як сусід, який поселився без попиту, — це факт. І що з цим робити, я поки не придумав. Валера — це два з половиною метри щирого нерозуміння. Контролер, який плутає аномалії з калюжами, одного разу намагався пити «Слизь», мріє освоїти автомат і веде задушевні розмови з іржавою бочкою. Він кумедний. Він дратівний. Він уграється в історії, від яких хочеться заплющити очі й запитати в стелі: ну як так можна?

І так, він мій найкращий друг. Сам у шоці. У нас є бункер. У нас є тушонка. У нас є гречка, яку Валера обіцяв навчитися готувати. Живи та радій. Але щось прокинулося там, куди нормальні сталкери не лізуть. А ті, хто називають себе Новими, уже виступили в похід.