Що тільки не криється в чертогах людської душі. Там уживаються холоднокровна жорстокість і любов до самопожертви, цинічна розважливість і безмежна доброта, суха жадібність і небачена щедрість, крижане безпечалля й гаряча участь… Іноді людина сама не знає, на що здатна, доки жернова долі не придавлять її. Зона — один із важелів, що крутить цей механізм. Гриф і Алексей — дві абсолютно різні людини. Що може їх поєднувати? У страшному сні бувалий, обпалений сталкер завжди не міг уявити такого напарника: слабкого, доброго, ні на що не придатного, роззявистого, зібрав у собі всі якості, з якими не те що ходити в Зону — навіть поруч із нею з’являтися не можна. Та попри все саме цей хлопець став для Грифа тими іскринками в оточуючій темряві, які відігріли, оживили ще щось, не зовсім мертве в сталкерській душі, і нагадали, що й у нього є серце.