Гра супроводжує людину протягом усього життя — від народження до глибокої старості. Без неї була б неможлива еволюція людства. Будучи важливим інструментом пізнання й удосконалення світу, вона змінювалася протягом усієї нашої історії. За допомогою гри дитина вчиться, моделює ситуації, які — уже всерйоз — їй доведеться самостійно прожити в майбутньому. Автор розглядає гру як невід’ємну частину розвитку виду Homo Sapiens і розповідає про те, як ця тема переломлювалася в різні періоди — від Античності до Нового часу — у працях мислителів різних філософських шкіл: Платона й Гегеля, Канта й Хейзінги. Сьогодні, в епоху високо розвиненої індустрії, спеціалісти та всі небайдужі люди б’ють на сполох: гра перебуває в небезпеці. Ми граємо все менше. Чому? Відповідь на це питання ви знайдете в книзі. Вона адресована як спеціалістам: психологам, педагогам, культурологам, — так і широкому колу читачів.