Авторка не є великою прихильницею собак, але за проханням чоловіка — власника й обожнювача чорного лабрадора — написала збірку невеликих оповідань, присвячених Ганнібалу. Розповідь ведеться як від імені господині, прохолодно ставиться до улюбленця чоловіка, так і від імені самого пса, який розкрив у собі здатність мислити і навіть судити про людське життя. Герой цієї історії не поспішаючи розмірковує про інших собак, про котів і кроликів, про дорослішання дітей та сенс життя. Навряд чи читач стане на бік господині, нетерпимої до славного й чарівного тваринного. Але сподіваюся, що хоча б трохи співчуття буде проявлено до цієї, по суті, чудової жінки!