Наші стосунки з дітьми точно копіюють стосунки з нашим «внутрішнім дитиною», які, своєю чергою, повторюють модель ставлення дорослих до нас, коли ми самі були дітьми. І якщо батьки в час свого дитинства не прожили адекватно якийсь вік, не розв’язали важливе вікове завдання, то з великою ймовірністю вони не дозволять зробити це і своїм дітям… хіба що займуться само-дослідженням і опрацюють те, що з якихось причин їм не вдалося зробити тоді. Ця книга саме про це. Психологічну частину доповнює художня розповідь, яку ведуть від імені дитини, і вона дає змогу уявити, що дитина могла б розповісти дорослим, якби вміла висловлювати свої думки. Видання буде цікаве і батькам, і вже дорослим дітям, які намагаються розібратися у своєму житті.