Сергій Кара-Мурза зібрав у цій книжці свої спогади, починаючи з воєнних років, у яких через очі дитини, а згодом молодої й дорослої людини видно деякі сторони радянського устрою життя. Така лірична оптика, звісно, не дає цілісної картини, але доповнює й оживляє об’єктивний опис головних структур радянської цивілізації.