У 2002 році російський математик Григорій Перельман опублікував в інтернеті доказ гіпотези Пуанкаре — однієї з семи «задач тисячоліття», за розв’язання кожної з яких американський Інститут Клея встановив премію в один мільйон доларів. Однак тріумфу не сталося: Перельман не захотів грати за правилами математичної спільноти, відмовився від роботи в найкращих університетах і зрештою не прийняв «Премію тисячоліття». Вчений заявив, що більше не займається математикою, і припинив спілкування із зовнішнім світом.
Відомий журналіст і письменник, заступник головного редактора проєкту «Сноб» Маша Гессен досліджує феномен Перельмана, спираючись на свідчення його вчителів, колег, однокласників — і незаперечні факти. Книга Гессен не лише чітко та доступно пояснює, у чому суть прориву, здійсненого російським математиком, а й допомагає збагнути логіку генія та пройнятися до нього глибокою повагою.