Надiжда Кожевникова, дочка класика радянської літератури, ще в молодості прославилася «повістями з викриттями», що публікувалися в товстих журналах. У 1981 році вона виїхала до Швейцарії, де чоловік працював в міжнародній організації Червоний Хрест. Повернулася до СРСР у 1990 році, через три роки знову виїхала до Швейцарії, понад рік прожила на Гаїті, тепер живе в США, в Колорадо.
Життя подарувало авторці — дочці класика радянської літератури — зустрічі та знайомства з яскравими й цікавими людьми, про яких вона згадує на сторінках цієї книги.
Серед них: О. Єфремов, В. Катаєв, Л. Коган, Е. Шлельс, А. Юрлов, І. Козловський, А. Чаковський.
Належачи за народженням і вихованням до «верхів» радянського суспільства, Кожевникова в мемуарних нарисах однаково захоплено пише й про минуле, і про сьогодення, й про вітчизняне, і про закордонне — однаково успішно долаючи дві відстані: час і простір.