«Соратники Іегу» належать до тих романів А. Дюма, де зображуються й осмислюються події Великої Французької революції кінця XVIII століття, і за змістом по суті є продовженням роману «Білі й сині» (хоч і написані раніше). Романтична інтрига «Соратників» розгортається на тлі боротьби роялістського підпілля (у російській історичній літературі «Соратників Іегу» також називають Воїнством Іиуя) проти Республіки в період встановлення в країні режиму особистої влади Наполеона Бонапарта.
«Соратники Іегу» — історичний роман Олександра Дюма-батька, вперше опублікований у 1857 році. Це друга частина трилогії, до якої також входять романи «Білі й сині» (опубліковані пізніше — у 1867 році) і «Шевальє де Сент-Ермін» (1869 р.).
Дія роману відбувається на тлі історії змови роялістів проти Республіки в період встановлення у Франції режиму диктатури Наполеона Бонапарта. Озброєні загони роялістів, такі безжальні до республіканців, французи прозвали Воїнством Іиуя — воїнством кривавого ізраїльського царя Іегу. Звідси й назва роману.