Відмітна риса романів Наталії Валентинівни Солдатової — відсутність навмисного драматизму, бажання налякати читача й, наляканого, вести за собою. Наталія Солдатова працює кропітко, створюючи складну картину, діє м’яко, але точно. Її читач не пробігає очима рядки лише в пошуках відповіді на запитання: «А хто ж учинив таке звірство?».
Роман «Сон в руку» демонструє саме такий стилістичний підхід. Текст поступово “заселяють” персонажі, і кожен виконує свою функцію в загальній симфонії — як струнні та духові в добре зіграним оркестрі. Багатофігурність, просторовий багатоплановий розвиток, велика кількість різних інтересів і дій визначають розвиток сюжету. У почерку письменниці відчуваються прийоми класичного детективу. Агата Крісті й французькі автори першої третини ХХ століття не зловживали «кров’ю», і Наталія Солдатова залишається вірною стилістиці класиків.