«Сон Сципіона» — це масштабний і майстерно зроблений текст, у якому переплітаються філософські міркування, історичні екскурси й — як це часто буває в Йєна Пірса — захопливе розслідування. Що об’єднує трьох героїв, які жили в п’ятому, чотирнадцятому та двадцятому століттях? Усі троє намагалися вижити в Авіньйоні та протистояти світові, охопленому безумством: навколо них вирували останні дні Римської імперії, епідемія Чорної смерті й Друга світова війна. Усіх трьох пов’язує давній текст — безцінна рукописна праця пером Манлія під назвою «Сон Сципіона».
Трагедія, кохання та болісний етичний вибір — у цьому романі Пірс торкається дуже непростих тем, але робить це з властивою йому витонченістю. Масштабне інтелектуальне полотно вражає своїм розмахом, але зовсім не пригнічує: насамперед Пірс пише легко й ясно, і любов до людей відчувається в його творах анітрохи не меншою за любов до мистецтва — або, як у цьому романі, до історії.